Менш ніж за рік до початку великої війни – у липні 2021-го – Україна відкрила ринок сільськогосподарської землі. За майже сім місяців роботи ринок обріс інфраструктурними об’єктами, його обсяги перевищили 5 млрд грн і з кожним місяцем зростали. Проте через війну робота ринку зупинилася. У перші два місяці доступ до бази даних про право власності на землю обмежили. У травні уряд дозволив функціонування Держземкадастру в умовах воєнного стану і ринок почав оживати, пише «Економічна правда». Щоправда, до довоєнних масштабів наразі далеко. Якщо у 2021 році щомісячна кількість угод становила близько 10 тис., то у 2022 році показники впали вдвічі.
Падіння попиту та пропозиції вплинуло і на вартість землі. Війна спричинила невизначеність у питанні оцінки землі, що змусило інвесторів зайняти очікувальну позицію і призвело до зменшення обсягів ринку. Як не дивно, коли в травні ринок відновив роботу, ціна землі в гривнях була вища за довоєнну. До війни середня ціна гектара становила 30 тис. грн, а з травня вона підвищилася до 35 тис. грн. Однак у липні ціна в доларах почала знижуватися після девальвації гривні на 25% Національним банком. Через деякий час ціна в доларах стабілізувалася на значеннях, дещо нижчих за довоєнні. Загалом війна несуттєво вплинула на вартість землі. Одне з пояснень – перед війною ринок лише розвивався.
У яких регіонах найдорожча земля
Регіональні тенденції формувалися під впливом двох факторів. Перший – переміщення обсягів торгівлі до центральних регіонів. Другий – незначний вплив війни на регіональні ціни в більшості областей.
Попри війну, ціни залишалися відносно стабільними в багатьох областях, а в деяких регіонах центральної України навіть зросли.
До війни Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Закарпатська та Київська області мали найвищу медіанну ціну, яка значно перевищувала показник нормативно-грошової оцінки (мінімально можлива ціна).
У решті областей земля торгується близько до мінімальної ціни. Це свідчить про те, що на ринку домінує попит.