Європарламент може оголосити РФ державою-спонсором тероризму

На розгляд євродепутатів подали резолюцію, яка визнає Росію державою-спонсором тероризму. Цей крок матиме скоріше символічне, аніж юридичне значення, вважають експерти.

У середу, 23 листопада, до Європарламенту на голосування буде винесено резолюцію, в якій міститься положення про визнання Росії державою-спонсором тероризму через військову агресію РФ проти України. В інформаційній довідці, підготовленій для депутатів та співробітників Європарламенту, пояснюється, що ця резолюція є відповіддю на заклик президента України Володимира Зеленського визнати РФ державою-спонсором тероризму, яку він озвучив уперше у квітні 2022 року.

Як повідомив у Facebook євродепутат з Литви Андрюс Кубілюс, напередодні сесійного тижня переговори між політичними групами Європарламенту щодо узгодження проекту цієї резолюції тривали кілька годин. Кубілюс написав, що не всі групи були єдині в думці з приводу формулювань документа. "Остаточний текст резолюції ще редагується, але основне її положення звучить так: "Європейський парламент (…) визнає Росію державою, яка підтримує (спонсорує) тероризм, і державою, яка застосовує терористичні методи діяльності", - уточнив литовський євродепутат.

США утримуються від гучних резолюцій

На сьогодні парламенти Естонії, Латвії, Литви, Польщі, а також нижня палата парламенту Чехії вже ухвалили резолюції про визнання Росії державою, яка підтримує тероризм, засудивши широкомасштабні атаки російської армії на мирне населення та критичну енергетичну інфраструктуру України.

З подібним закликом у США до президента Джо Байдена зверталися деякі члени Конгресу. Але офіційні особи у Білому домі стверджують, що застосування до Росії терміна "держава-спонсор тероризму" не стане найкращим способом притягти Кремль до відповідальності. Прессекретарка американського президента Карін Жан-П'єр заявила, що цей крок може призвести до "незапланованих наслідків для України та всього світу". Крім того, у Білому домі побоюються, що таке рішення може підірвати здатність США надавати Україні дипломатичну допомогу.

Резолюція без наслідків?

Якщо резолюцію про визнання РФ державою-спонсором тероризму підтримає більшість євродепутатів, це означатиме, що вперше Євросоюз повинен буде визначитися, що саме він розуміє під словосполученням "держава-спонсор тероризму" і які юридичні наслідки очікують на країну, щодо якої буде застосовано цей термін. Зважаючи на позицію США, аналітики побоюються, чи не поспішають євродепутати, відповідаючи на заклики Києва.

У Сполучених Штатах, наприклад, існує спеціальний список країн, які "неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму". Нині у цей список внесено лише чотири держави: Кубу, Іран, Північну Корею та Сирію. На них поширюються обмеження щодо надання іноземної допомоги, заборона на продаж зброї, контроль над експортом технологій подвійного призначення та різні фінансові санкції. Законодавство щодо держав, які підтримують тероризм, є й у Канади.

Щодо Євросоюзу, то, за словами єврокомісарки з внутрішніх справ Ілви Йоганссон, наразі в ЄС немає правової бази для визнання третьої країни державою-спонсором тероризму. Таким чином, навіть якщо більшість євродепутатів підтримають відповідну резолюцію, вона не матиме юридичних наслідків. Тим більше що Європарламент має обмежений вплив на питання зовнішньої політики ЄС.

Що таке "держава-спонсор тероризму"

Крім того, у цій дискусії існують і деякі смислові нюанси. За оцінкою аналітикині з питань ЄС неурядової організації Crisis Group Ліси Мюсол, схоже на те, що в тексті резолюції Європарламенту визначення "держава-спонсор тероризму" та "держава-терорист" використовуються як взаємозамінні, хоча насправді це не одне й те саме. Так, згідно із законодавством США, держави-спонсори тероризму - це ті, що підтримують міжнародний тероризм. Наприклад, Вашингтон звинувачує Іран у підтримці проксі- та партнерських груп у Бахрейні, Іраку, Лівані, Сирії та Ємені, включаючи "Хезболла" та ХАМАС. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем стверджував, що Путін "брав участь у вбивствах, спонсорованих державою, "група Вагнера", яка підтримується Росією, тероризує світ, а військові злочини, які щодня вчиняються в Україні, шокують свідомість".

При цьому загальноприйнятого визначення терміна "держава-терорист" немає, зазначає Ліса Мюсол. За її словами, його вживання означає, що країна застосовує насильство проти своїх громадян чи інших держав, але "використання цього терміна є дуже політизоване". Експертка вважає, що незважаючи на те, яке саме визначення з двох використовується в тексті резолюції ЄП, жодне з них не має жодних юридичних наслідків у ЄС.

Україна вимагає "правильних слів" щодо Росії

"Головна мета цієї резолюції - відобразити поточну ситуацію: Росія застосовує методи терористів та фінансує їх", - зазначив під час брифінгу у Брюсселі у понеділок, 21 листопада, постійний представник України при ЄС Всеволод Ченцов. За його словами, резолюція має стати "політичною та моральною заявою, яка змінить сприйняття російського уряду і затвердить його як кримінальний режим, який застосовує найгірші методи".

При цьому Ченцов очікує, що ЄС захоче створити "правові інструменти визначення держав-терористів". "Ми не приймаємо аргументів, що подібної практики чи законодавства не існує. Потрібно знайти правильні слова, щоб визнати реальність, і створити для цього відповідну основу", - пояснив український дипломат.

Речник групи "Європейські консерватори та реформісти" (ECR), яка підтримала пропозицію щодо підготовки резолюції, переконаний, що ухвалення цього документа Європарламентом послужить сильним сигналом: "Символічне значення такої резолюції не можна недооцінювати".

Зі свого боку, аналітики з Crisis Group, поділяючи побоювання адміністрації Байдена, не підтримують застосування Брюсселем щодо Росії заходів, подібних до тих, які існують у США щодо держав-спонсорів тероризму. Ліса Мюсол ​​вважає, що Євросоюзу варто зосередитися на ініціативах, які мають реальні наслідки, таких як нові санкції проти РФ, військова підготовка підрозділів ЗСУ, постачання зброї та економічна допомога Києву. Щодо символічних жестів, то, на її думку, надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС було значно вагомішим кроком.